Послуги

Оцінка вартості родовищ



Консультації, аналітика, ліцензування


Розвідка родовищ


Водозабезпечення


Інженерна геологія


Проектування відкритих гірничих робіт



Буріння свердловин



Due diligence

 
Корисні ресурси

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Лондонська біржа металів LME

Котировки LME (рос. ресурс infogeo.ru)
 





Запаси та ресурси корисних копалин




За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються на три групи:

  • балансові - запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр;
  • умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки;
  • позабалансові - запаси корисних копалин з ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічни-ми розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції (мінеральної сировини) гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) мав рівень, недостатній для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.
Серед балансових запасів за умовами видобутку і використання виділяються видобувні і дотаційні за такими критеріями:
  • для видобувних запасів - рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства (промислу), що проектується, визначена ДКЗ, перевищує ставку рефінансування Національного банку за умови раціонального використання технічних засобів і технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і навколишнього природного середовища;
  • для дотаційних запасів - ефективність видобутку і використання корисних копалин гірничодобувним підприємством (промислом), що проектується, визначена ДКЗ, можлива тільки за умови надання користувачу надр податкових пільг, субсидій, дотацій або інших видів підтримки за рахунок державного чи місцевого бюджетів.
За ступенем геологічного вивчення запаси корисних копалин поділяються на дві групи: розвідані і попередньо розвідані.
       Розвідані запаси - це обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини. Основні параметри розвіданих запасів, які обумовлюють проектні рішення щодо видобутку і переробки мінеральної сировини та охорони природи, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, виконаних у межах покладів за щільною сіткою, в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обгрунтованою даними геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень. Розвідані запаси корисних копалин є основою для проектування і проведення розробки родовища (покладу). Обов’язковим є проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічного вивчення запасів корисних копалин, оцінка яких проведена до 2005 року*. Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.
       Попередньо розвідані запаси - це обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для визначення промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів корисних копалин, що впливають на вибір способів видобутку і переробки мінеральної сировини, оцінюються переважно на основі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень, розташованих у межах родовища за рідкою або нерівномірною сіткою. Екстраполяція обґрунтовується аналогією з розвіданим родовищем (покладом), а також даними геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення надр.
       Попередньо розвідані запаси є основою для обгрунтування подальшої розвідки чи дослідно-промислової розробки родовища (покладу).
       За ступенем геологічного вивчення і достовірності ресурси корисних копалин поділяються на дві групи: перспективні та прогнозні.
       Перспективні ресурси - це обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок у межах продуктивних площ з відомими родовищами корисних копалин певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) корисних копалин того ж геолого-промислового типу, існування яких обгрунтовується позитивною оцінкою проявів корисних копалин, геофізичних, геохімічних та інших аномалій, природа і перспективність яких доведені. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) корисних копалин визначаються на основі інтерпретації геологічних, геофізичних, геохімічних та інших даних або статистичної аналогії. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуків і пошуково-розвідувальних робіт.
       Прогнозні ресурси - це обсяги корисних копалин, що враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, що грунтуються на позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних, мінерагенічних, палеогеографічних та інших передумовах, установлених у межах перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів проводиться на основі припущених параметрів за аналогією з продуктивними площами, де є відкриті родовища корисних копалин того ж геолого-промислового типу. Прогнозні ресурси корисних копалин є основою для обгрунтування регіональних та прогнозно-геологічних робіт.
       Запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці.

Промислове значення Ступінь техніко-економічного вивчення Ступінь геологічного вивчення Код класу
Балансові записи ГЕО-1 Розвідані запаси 111
  ГЕО-2 Розвідані запаси 121
  ГЕО-2 Попередньо розвідані запаси 122
Умовно балансові ГЕО-1 Розвідані запаси 211
та позабалансові записи ГЕО-2 Розвідані запаси 221
  ГЕО-2 Попередньо розвідані запаси 222
Промислове значення ГЕО-3 Попередньо розвідані запаси 332
не визначене ГЕО-3 Перспективні ресурси 333
  ГЕО-3 Прогнозні ресурси 334


      Запаси корисних копалин підраховуються за результатами геолого-розвідувальних робіт або розробки родовищ корисних копалин. Окремо підраховуються запаси корисних копалин, що належать до різних класів за рівнем їх промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення.
       Підрахункові параметри і обсяги корисних копалин визначаються прямим ліком на основі даних опробування, вимірів або досліджень покладів корисних копалин і вмісних порід. Запаси корисних копалин за їх промисловим значенням розподіляються згідно з кондиціями на мінеральну сировину, що встановлюються для балансових і позабалансових запасів на основі поваріантних техніко-економічних розрахунків. Кондиції на мінеральну сировину визначаються з урахуванням раціонального використання обсягів усіх корисних копалин і компонентів у тій їх частині, яка вилучається у кінцеву товарну продукцію гірничого виробництва.
       У Державному балансі запасів корисних копалин (далі Державний баланс) обліковуються запаси всіх корисних копалин, а також перспективні ресурси нафти і газу. Нові родовища зараховуються до Державного балансу на основі рішень ДКЗ щодо кількості, промислового значення і ступеня вивчення запасів та достовірності ресурсів корисних копалин. Облік приросту запасів корисних копалин додатково виявлених у процесі розвідки або розробки родовищ, зарахованих до Державного балансу, ведеться на основі звітних балансів користувачів надр.
       Позабалансові запаси підраховуються та обліковуються, якщо є можливість їх супутнього видобутку, складування і зберігання для використання в майбутньому або збереження на місці залягання для наступного видобутку. Під час підрахунку умовно балансових і позабалансових запасів визначаються причини віднесення їх до цих груп (економічні, технологічні, гірничо-геологічні, правові, екологічні та інші).
       На комплексних родовищах підрахунку та обліку підлягають запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин, наявні у них корисні компоненти, а також відходи гірничого виробництва. Підрахунок запасів спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них корисних компонентів провадиться в установленому порядку.
       Підрахунку та обліку підлягають як загальні запаси корисних копалин і наявні в них корисні компоненти за наявності їх на місці залягання, так і балансові. Балансові запаси корисних копалин, що враховують втрати і розубожування під час видобутку і переробки мінеральної сировини, визначаються відповідно до оптимальної системи розробки родовища, яка грунтується на поваріантних техніко-економічних розрахунках. Супутні корисні компоненти, які накопичуються під час переробки мінеральної сировини в товарних продуктах переділу, підраховуються і обліковуються як за наявністю на місці залягання корисних копалин, так і в продуктах та мінералах, що з них вилучаються. Для нафти, газового конденсату, вільного і розчиненого газу та наявних у них корисних компонентів підраховуються й обліковуються загальні і балансові запаси.
       Ресурси корисних копалин оцінюються комплексно в межах перспективних ділянок до глибин, доступних для розробки при сучасному або можливому у найближчій перспективі технологічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини. Під час оцінки враховуються вимоги щодо кількості та якості корисних копалин, а також наявних у них корисних компонентів, які передбачені кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі. Зміни параметрів кондицій, які використовуються для кількісної оцінки ресурсів корисних копалин, повинні мати відповідні обгрунтування.
       Запаси підраховуються та обліковуються, ресурси оцінюються окремо за кожним видом корисних копалин і напрямом їх промислового використання.

*„Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр” із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264.


 
(C) 2009 All Rights Reserved. Tervola@ukr.net
Головна || Послуги || Публікації || Менеджмент || Технічне забезпечення || Наші проекти || Контакти