Послуги

Оцінка вартості родовищ



Консультації, аналітика, ліцензування


Розвідка родовищ


Водозабезпечення


Інженерна геологія


Проектування відкритих гірничих робіт



Буріння свердловин



Due diligence

 
Корисні ресурси

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Лондонська біржа металів LME

Котировки LME (рос. ресурс infogeo.ru)
 





Про економічну доцільність залучення інвестицій в розвідку та освоєння уранових родовищ України

До переліку публікацій

Д.Гурський. Заступник Міністра Мінприроди України
І.Чорнокур. Перший заступник Міністра Мінприроди України
В.Металіді. ГК «Укргеопроект»

За ресурсами і запасами урану Україна входить у першу десятку країн світу. Державним балансом враховано 17 родовищ, з них розробляються 3 (Ватутінське, Центральне, Мічурінське), на Новокостянтинівському проєктуеться ГЗК, ряд родовищ (Девладівське, Братське, Жовторіченське , Першотравневе) відпрацьовані. Інші численні родовища не залучені до промислового освоєння. В той же час, за даними Міжнародного Агенства із Атомної Енергії (МАГАТЕ) ресурси урану в Україні оцінюються в 235 тис. т, розвідані запаси – 131 тис. т, у тому числі із собівартістю видобутку 40–80 $/кг – 62,6 тис. т.. Рудні формації та родовища урану України: ранньодокембрійські - натрій-уранові (Ватутінське, Мічурінське, Северинівське, Компаніївське, Новоконстянтинівське, Докучаївське), - калій-уранові (Південне, Калинівське, Лозоватське), - залізо-уранові (Жовторіченське, Первомайське), древні ураноносні конгломерати (Миколо-Козельське), жильні родовища (Червоношахтарський прояв); фанерозойські уранобітумні солянокупольні родовища (Адамівське, Краснооскольське, Берецьке), інфільтраційниі (гідрогенниі) у палеогенових палеодолинах УЩ (Девладівське, Сафонівське, Новогуріївське, Садове, Сурівське та ін..) (рис.1.).
Головними геолого - промисловими типами родовищ , в яких зосереджені основні запаси і ресурси урану України є родовища альбітитової натрій – уранової формації та інфільтраційні родовища. Основна частина ресурсів урану зосереджена в родовищах альбітитової формації – 133,5 тис.т., в тому числі всі розвідані запаси урану – 131тис. т. В інфільтраційних родовищах зосереджено біля 20 тис. т. урану із перспективою їх нарощування.
Натрій-уранові родовища в докембрійських альбітитах розвинені в межах Українського щита, приурочені до лужних метасоматитів (альбітитів), які розвинуті у всіх типах порід архей – протерозойського фундаменту і контролюються довго існуючими зонами розломів у вузлах їх перетину з розривними порушеннями вищих порядків. Руди полімінеральні, складені настураном, уранінітом, кофінітом, бранеритом і за вмістом урану (0,1 – 0,2%) класифікуються як бідні та рядові. Руди прожилкові – вкрапленого типу, утворюють рудні поклади складної морфології, з потужністю від декількох метрів до 50м., зазвичай 11-12м. Чисельні родовища цього типу з середніми та великими за розмірами запасів урану, розташовані в центральній частині Кіровоградського блоку (родовища Новокостянтинівське, Мічурінське, Центральне, Ватутінське, Северинівсське та ін..) і Криворізько-Кременчукській зоні (родовища Жовторіченське, Першотравневе). В таблиці 1 наведені основні геологічні показники Новокостянтинівського родовища.



Рис.1. Схема розташування родовищ урану [1]

  1. натрій-уранова (1 – Северинівське; 2 – Мічурінське; 3 – Ватутінське) і залізо-уранова (4 – Жовторіченське; 5 – Першотравневе; 6 – Кременчуцький) формації;
  2. калій-уранова формація (7 – Калинівський, Лозоватський; 8 – Південний);
  3. жильна уранова мінералізація (9 – Червоний Шахтар; 10 – Північна Берізка);
  4. полігенна уранова мінералізація (11 – Михайлівський; 12 – Анастасівський; 13 – Новофастівський; 14 – Новосвітський);
  5. ураноносні конгломерати (15 – Миколо-Козельський);
  6. уранобітумні родовища солянокупольного типу (16 – Адамівське, Краснооськольське, Борецьке);
  7. інфільтраційні гідрогенні родовища (17 – Дніпровський урановорудний р-н)


Табл.1 Характеристика Новокостянтинівського родовища
Місце розташування 10км на південний схід від райцентру Мала Віска Кіровоградської області та в 45км на захід від м. Кіровоград. Координати: 48035` північної широти та 31045` східної довготи
Тип родовища Альбітитовий в кристалічних породах
Рік відкриття 1975
Морфологія рудних тіл Тіла складної морфології потужністю десятки-сотні метрів та протяжністю до 1700 метрів. Розміри рудних тіл в альбітитах змінюються від 30 до 430м по простяганню та від 35 до 1450м по падінню. Потужність рудних тіл коливається від 2,5 до 45,4м, глибина залягання від 75 до 1210м.
Генетичний тип зруденіння Гідротермально-метасоматичний
Ізотопний вік 1700 – 1800 млн. років
Мінерали Уранініт, кофініт, настуран, бранерит, гідроокисли урану утворюють дрібну вкрапленність в руді, рідко розвинуте прожилково-вкраплене зруденіння
Геологічна вивченість Детальна розвідка в 1978-1990 рр. Більше ніж 1500 свердловин детальної розвідки
Балансові запаси родовища 93626 т урану затвердженні ДКЗ України 10.09.1998 року, протокол № 475
Вміст металу в руді 0,139 %
Спосіб відпрацювання Підземний шахтний

Залучення до експлуатації Новокостянтинівського родовища потребує будівництва гірничо-металургійного комплексу і, відповідно, концентрування значних фінансових ресурсів. Сьогодні вже ведеться будівництво видобувно-переробного підприємства, проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України (розпорядження КМУ № 256-р від 9 червня 2000 року). Основні економічні показники освоєння родовища наведені в таблиці 2.
Інфільтраційні (гідрогенні) родовища, є аналогами родовищ урану пісковикового типу, розвинені у Дніпровському урановорудному басейні. За результатами геолого - розвідувальних робіт встановлені дві різновікові групи таких родовищ: утворені в четвертинному періоді, які мають промислове значення та утворені в палеозої та мезозої.

Табл.2 Техніко-економічні показники розробки запасів Новокостянтинівського родовища
Найменування показників Одиниця виміру Значення
1. Загальні запаси урану т 91400
2. Промислові запаси урану т 90240
3. Річна потужність підприємства по урану т 1635
4. Терміни будівництва підприємства років 4
5. Терміни експлуатації родовища років 55
6. Терміни промислового освоєння родовища років 59
7. Капітальне вкладення в промислове будівництво млн. $ 510
8. Річні експлуатаційні виробничі витрати млн. $ 45
9. Чистий річний прибуток млн. $ 70
10. Терміни окупності капітальних вкладень років 7,1
11. Рентабельність до капітальних вкладень % 13,7
12. Рентабельність до експлуатаційних витрат % 155

До першої (молодої) групи належать промислові поклади приурочені до середньоеоценових вугленосних відкладів бучацької світи, які заповнюють палеодолини глибиною до 70–90 м (рис.2), зокрема це родовища Садове, Братське, Сафонівське, Девладівське, Новогурівське та ін.. Найпотужніші і найбагатші рудні тіла приурочені до нижньої і середньої частин розрізу. Переважають зруденілі вуглисті піски, меншою мірою зруденіння зустрічається у вуглистих глинах і бурому вугіллі. Рудні поклади розташовані на глибинах до 70-80м, мають складну ізометричну або видовжену форму в плані, довжиною до 2-4км., шириною до сотень метрів, в розрізі вони багатоярусні, складені з окремих рудних тіл пласто-, лінзоподібної форми з потужністю 3-10м.. Середній вміст урану в рудах коливається від 0,015 до 0,030%. Виділяються три типи руд: в вуглистих пісках, вуглистих глинах і бурому вугіллі. Уран у рудах міститься, в основному, в вуглистій і глинистій речовині, відмічаються уранова чернь, ураноносні лейкоксен і гідроксиди заліза, сульфіди, як правило супроводжуються урановою черню (марказит, пірит, мельниковіт, віоларит, йордизит, сфалерит, бравоїт). Запаси окремих родовищ коливаються в межах 1–5 тис. т урану.



Рис 2. Розташування родовищ урану в західній частині Дніпровського басейну, середній еоцен [1]

  1. морські відклади;
  2. вододільні елювіально-делювіальні відклади;
  3. вододільні озерно-болотяні відклади;
  4. річкові відклади палеодолин;
  5. прибережно-річкові відклади нижньої течії палеодолин, значною вугленосністю;
  6. водотоки;
  7. родовища урану;
  8. рудопрояви;
  9. точки мінералізації. Родовища і рудопрояви:
    1. – Садове,
    2. – Братське,
    3. – Сафонівське,
    4. – Христофорівське,
    5. – Девладівське,
    6. – Новогурівське,
    7. – Хутірське,
    8. – Сурське

На інфільтраційних родовищах, є можливість застосування технології свердловинного підземного вилуговування (СПВ). Застосування СПВ дозволяє досягти збільшення видобутку урану, практично без додаткового навантаження на хвостосховище «СхідГЗК» та одночасно мати значно нижчу, ніж на альбітитових родовищах, собівартість видобутку.
Частина інфільтраційних родовищ може бути відпрацьована за карбонатно-содовою схемою підземного вилуговування. На Сафонівському родовищі передбачено апробацію содово-кисневого методу вилуговування, який значно менш негативно впливає на підземні води та навколишнє середовище.
Основні геологічні характеристики Сафонівського родовища наведені в таблиці 3.

Табл.3. Загальна характеристика Сафонівського родовища
Місце розташування Казанківський район Миколаївської області в 120км від м. Жовті води
Площа родовища 225га. Кількість покладів - 6
Тип родовища Піщано-вуглисто-глинисті відклади бучакського і харківського ярусів середнього-верхнього палеогену.
Морфологія рудних покладів Морфологія рудних покладів переважно стрічкоподібна, місцями ізометрична. Розподіл руд в розрізі родовища одноярусний, частіще має вигляд рудонасиченних зон, або з лінзоподібною морфологією. Середня потужність продуктивного горизонту становить 13,0м, а середня сумарна потужність рудних тіл 7,2м. Інтервал глибини залягання руд становить 50-70м.
Генетичний тип зруденіння Епігенетично-інфільтраційний
Мінерали Сорбований уран в вуглисто-глинистих мінералах, уранові черні
Геологічна вивченість Детальна розвідка родовища профілями вертикальних свердловин по сітці 200-100-50 м
Запаси родовища С1 – 2584 т; С2 – 413 т.
Вміст металу в руді 0,018%
Спосіб відпрацювання Свердловинне підземне вилуговування
Показники вилучення Вилучення - 78 % Питомий розхід кислоти 83 кг/кг

За розрахунком техніко-економічних показників освоєння Сафонівського родовища (табл..4), інфільтраційні родовища мають найбільш високу рентабельність та найнижчу собівартість видобутку урану серед родовищ усіх інших геолого-промислових їх типів, що відомі в Україні. Про це ж свідчить розрахунок економічних показників видобутку урану на інших інфільтраційних родовищах (табл..5).

Табл.4 Техніко-економічні показники розробки запасів Сафонівського родовища
Найменування показників Одиниця виміру Значення
Загальні запаси т 3000
Видобувні запаси т 2250
Річна потужність підприємства: - по товарній продукції (колективному концентрату) т 150
Терміни будівництва підприємства років 2
Терміни експлуатації родовища років 15
Терміни промислового освоєння родовища років 17
Капітальне вкладення в промислове будівництво млн.грн
млн. $
450,0
58,5
Річні експлуатаційні виробничі витрати млн.грн
млн. $
62,0
8,0
Чистий річний прибуток млн.грн. млн.грн
млн. $
186,0
24,0
Терміни окупності капітальних вкладень років 2,5
Рентабельність до капітальних вкладень % 40
Рентабельність до експлуатаційних витрат % 300

Табл.5. Зведені економічні показники видобутку урану на інших інфільтраційних родовищах
Найменування показників Одиниця виміру Садове Грушевська ділянка Сурівського Червоноявірська ділянка Сурівського
Загальні запаси урану т 750 1292 843
Промислові запаси урану т 562 970 380
Річна потужність підприємства по урану т 50 65 48
Терміни будівництва підприємства років 2 2 1
Терміни експлуатації родовища років 12 15 8
Терміни промислового освоєння родовища років 14 17 9
Капітальні вкладення в промислове будівництво млн. $ 14,5 25,3 10,0
Річні експлуатаційні виробничі витрати млн. $ 5,2 3,5 2,6
Чистий річний прибуток млн. $ 8,1 10,5 7,7
Терміни окупності капітальних вкладень років 2,4 2,4 2,5
Рентабельність до капітальних вкладень % 55 41 77
Рентабельність до експлуатаційних витрат % 155 296 295

Досвід свердловинного підземного вилуговування на Девладівському родовищі та двадцятипятирічний моніторинг за станом підземних вод і оцінкою впливу наслідків видобутку на середовище демонструє екологічну безпечність цієї технології та відсутність негативного впливу її і в майбутньому.
В останні роки Міністерством охорони навколишнього природного середовища України проводяться передбачені «Програмою розвитку мінерально – сировинної бази України до 2010 року» геологорозвідувальні роботи на уран, спрямовані на якісне покращення сировинної бази, зокрема:

  • нарощування і удосконалення структури промислових запасів альбітитових родовищ в межах УЩ за рахунок розвідки Докучаєвського, Партизанського, Апрельського та Літнього об’єктів, проведення пошуково-оцінювальних робіт у Новокостянтинівському рудному вузлі, Мічурінському та Лелеківському рудних полях;
  • підготовка до промислового освоєння Сафонівського, Садового, Новогурівського, Сурського інфільтраційних родовищ у пісковикових відкладах палеогену для їх розробки методом підземного вилуговування, розвідка Криничанського, Михайлівського, Христофорівського, Хутірського об’єктів, проведення пошуково-оцінювальних робіт для відкриття нових родовищ в межах Дніпробасу з метою нарощування запасів урану в геологічних структурах пісковикового типу;
  • пошуки багатого уранового зруденіння жильного типу в північно-східній частині Кіровоградського блоку, у тому числі Казанківсько-Жовтоводинському рудному районі;
  • пошуки багатого зруденіння в структурах незгідності.
Потреба в концентраті природного урану для українських атомних станцій до 2013 року складе 2480 тон на рік. В зв’язку із цим, найважливішим завданням є збільшення обсягів виробництва урану, що в свою чергу потребує постійного якісного покращення сировинної бази, залучення інвестицій для освоєння високорентабельних родовищ альбітитового та інфільтраційного геолого - промислових типів.

Література

1. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Том 1. Металлические полезные ископаемые. Гурский Д.С., Есипчук К.Е., Калинин В.И., Киев-Львов. Изд-во «Центр Европы». 2005 г.-785 с.

 
(C) 2009 All Rights Reserved. Tervola@ukr.net
Головна || Послуги || Публікації || Менеджмент || Технічне забезпечення || Наші проекти || Контакти