Пошукові роботи проводяться з метою виявлення корисних копалин у межах відомих і потенційних рудних (продуктивних) полів, зон, басейнів, локальних перспективних ділянок надр, виділених попередніми геологознімальними, геологопрогнозними та іншими роботами.
Масштаб пошукових робіт і, відповідно, щільність мережі пошукових спостережень, замірів і випробувань визначаються розмірами передбачуваних об'єктів пошуку та геологічною будовою району й можуть змінюватись від 1:25 000 до 1:5 000.
      У процесі пошукових геологорозвідувальних робіт проводяться пошуково-геологічні маршрути, спеціалізоване детальне геологічне картування з бурінням свердловин і проходкою поверхневих гірничих виробок та використанням типового раціонального комплексу геологічних, геофізичних, геохімічних та інших пошукових методів.
      На ділянках з найбільш контрастно й комплексно проявленими пошуковими ознаками й проявами корисних копалин (рудопроявами) вибірково проводяться деталізаційні роботи із згущенням сітки спостережень до розмірів продуктивних покладів данного геолого-промислового типу зруденіння. Виявлені прояви корисних копалин детально випробовуються, поглиблено вивчається їх речовинний склад і оцінюються технологічні властивості. Для пошуку корисних копалин, що прогнозуються на значних глибинах, буряться глибокі свердловини, які досліджуються комплексом відповідних свердловинних і міжсвердловинних геофізичних робіт.
      За результатами виконаних пошукових робіт опрацьовується геологічно обгрунтована оцінка перспективних ресурсів; виконується початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) ділянок потенційних родовищ, рудопроявів, розробляються техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо їх можливого промислового значення й доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт.

      Об'єктами пошуково-оцінювальних робіт можуть бути: потенційні родовища корисних копалин, перспективні ділянки надр, прояви (рудопрояви) корисних копалин, що рекомендовані для подальших геологорозвідувальних робіт на основі ГЕО-3.
      Головними завданнями пошуково-оцінювальних робіт є відбракування проявів (рудопроявів) корисних копалин, що не придатні для промислового використання, попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) промислового значення відкритих родовищ корисних копалин і доцільності їх промислового освоєння, підготовка першочергових об'єктів до проведення розвідувальних робіт.
      Підготовленими для проведення розвідувальних робіт уважаються родовища (ділянки, групи зближених родовищ), ступінь геологічного й техніко-економічного вивчення яких забезпечує можливість визначення всіх корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів покладів, їх геологічної будови, умов залягання, розроблення й перероблення мінеральної сировини, умов реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їхнього промислового значення.
      Методика пошуково-оцінювальних робіт визначається особливостями геологічної будови й умов залягання перспективного об'єкта, а також уявленнями про геолого-промисловий тип виявленого зруденіння.
      Кількість оцінювальних перетинів має бути достатньою для визначення загальних розмірів родовища, розмірів, внутрішньої будови, умов залягання основних покладів корисних копалин, їхньої якості й властивостей, вмісту й форм знаходження супутніх компонентів.
      Технологічні випробування проводяться на матеріалі лабораторних і напівпромислових проб, що відбираються з основних природних типів корисних копалин з урахуванням можливого комплексного використання мінеральної сировини.
      Гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання й розроблення корисних копалин вивчаються до рівня, що дає змогу якісно й кількісно обгрунтувати попередні проектні рішення щодо розкриття й розроблення родовища.
      Форми й розміри рудних покладів, суцільність зруденіння, мінливість вмістів основних і супутніх корисних компонентів, технологічні властивості корисних копалин і їхні якісні показники оцінюються, в основному, у блоках деталізації, що створюються на ділянках родовища з найбільш представницьким проявленням корисних копалин, розташованих у сприятливих для розроблення гірничо-геологічних умовах. Щільність мережі оцінювальних гірничих виробок (свердловин) у блоках деталізації має бути достатньою для підрахування розвіданих запасів за промисловими категоріями в кількості до 20-30% від загальних.
      На невеликих родовищах широко розповсюджених корисних копалин з не дуже складною геологічною будовою (1-2 групи) пошуково-оцінювальні роботи поєднуються з розвідкою, яка проводиться згідно з вимогами Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до відповідного виду мінеральної сировини. На таких родовищах опрацьовуються матеріали детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1) промислового значення розвіданих запасів, і подаються на затвердження ДКЗ.
      На великих родовищах та родовищах дуже складної геологічної будови (3-4 групи) за результатами пошуково-оцінювальних робіт виконується ГЕО-2 промислового значення розвіданих і попередньо розвіданих запасів корисних копалин і опрацьовується техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності їх промислового освоєння й проведення подальших розвідувальних робіт.
      На найбільш складних за геологічною будовою родовищах цінних корисних копалин ТЕД щодо доцільності подальшої розвідки, у тому числі дослідно-промислового розроблення родовища (покладу), опрацьовується на основі попередньо розвіданих запасів й перспективних ресурсів. Матеріали ГЕО-2 відкритого родовища корисних копалин у формі ТЕД подаються на розгляд замовнику геологорозвідувальних робіт або на апробацію ДКЗ для зарахування до резерву державного фонду родовищ корисних копалин.

      Об'єктами розвідувальних робіт можуть бути попередньо вивчені родовища (ділянки) корисних копалин, що рекомендовані до розвідки за позитивними результатами пошуково-оцінювальних робіт, попередньо розвідані ділянки родовищ корисних копалин, що розробляються, родовища (ділянки) корисних копалин, що розвідані раніше і з різних причин не залучені до промислового розроблення. Розвідувальні роботи можуть проводитись неодноразово на об'єктах, що розвідувались раніше, відповідно до обгрунтованої потреби в додатковому вивченні наявних запасів корисних копалин.
      Ділянки родовищ корисних копалин, що передбачаються розроблятися окремими суб'єктами підприємницької діяльності, розглядаються як окремі об'єкти розвідувальних робіт.
      Розвідувальні роботи за рахунок державного бюджету скорочуються і проводяться на об'єктах, що передбачені Державною програмою розвитку мінерально-сировинної бази країни на найближчу перспективу. Економічна ефективність промислового освоєння родовищ (ділянок) корисних копалин, що залучаються до розвідки, обгрунтовується матеріалами ТЕД.
      У останні роки і в перспективі розвідка родовищ корисних копалин проводиться за завданнями та за рахунок коштів зацікавлених підприємств, які отримали спеціальний дозвіл на геологічне вивчення або на розробку ділянки надр.
      Розвідувальні роботи проводяться з метою підготовки родовищ (ділянок) корисних копалин до промислового освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, та визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів і об'єктів перероблення мінеральної сировини, що створюються або реконструюються на базі розвіданих запасів.