Визначається особливостями геологічної будови та умов залягання родовища (ділянки) корисних копалин з урахуванням рекомендацій Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду корисних копалин та вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва.
       При цьому на великих родовищах передбачається відносне згущення сітки розвідувальних гірничих виробок на типових ділянках деталізації та ділянках першочергового освоєння, запаси яких повинні забезпечити роботу гірничодобувного підприємства на період повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.
       На ділянках першочергового освоєння проводиться простежування, випробування, оконтурення покладів корисних копалин за сіткою свердловин (гірничих виробок) оптимальної щільності для виявлення розвіданих запасів; проведення напівпромислових технологічних досліджень і розроблення промислової технологічної схеми перероблення мінеральної сировини; дослідно-промислове розроблення окремих покладів корисних копалин (у разі потреби); детальне вивчення гірничо-геологічних умов залягання, гірничо-технічних і екологічних умов розроблення покладів корисних копалин і перероблення мінеральної сировини, умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
       На ділянках перспективного розвитку гірничодобувного підприємства проводиться простежування продуктивних зон і покладів корисних копалин розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для доведення аналогії їхньої геологічної будови й умов залягання з ділянкою першочергового освоєння.
       У разі проведення додаткових розвідувальних робіт на родовищах (ділянках), що розробляються, система розвідки корегується за результатами порівняння даних розвідки й експлуатації та рекомендаціями ДКЗ (ТКЗ), даними під час експертизи й оцінки запасів корисних копалин.
       Система розвідки й щільність розвідувальної мережі на родовищах, що розвідувались раніше й не освоєні промисловістю, визначаються завданнями додаткових геологорозвідувальних робіт і передбачають використання даних випробування пройдених гірничих виробок і свердловин, інших геологічних матеріалів і документації.
       Геологорозвідувальні роботи, що передбачаються за межами затверджених Державною комісією по запасах корисних копалин контурів запасів корисних копалин, здійснюються з дотриманням загальної стадійності робіт.
       За результатами виконаних розвідувальних робіт проводиться детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) промислового значення запасів родовища (ділянки) корисних копалин, матеріали якої включають: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їхніх технологічних властивостей, гірничо-геологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобування та схеми комплексного перероблення корисних копалин; техніко-економічне обгрунтування постійних кондицій і підрахунок запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища (ділянки) корисних копалин з визначенням прогнозних показників підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва.
       Матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовища корисних копалин подаються на експертизу й затвердження ДКЗ. Межі розвіданого родовища повинні позначатися в діючій державній системі координат. Після затвердження запасів родовище (ділянка) передається надрокористувачу для здійснення видобування корисних копалин і реалізації товарної продукції гірничого виробництва відповідно до спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу на використання надр.
       Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з рекомендацією ДКЗ за окремим геологічним завданням, належать до стадії розвідки родовищ корисних копалин.