Способи розвідки визначаються набором відповідних технічних засобів, які забезпечать отримання найповнішої інформації по родовищу. Розвідувальними виробками є бурові свердловини та гірничі виробки. Як правило, основним видом робіт є буріння свердловин: колонкове з відбором керну та безкернове, ударне - при розвідці розсипних родовищ. Гірничі виробки, як правило, проходяться для підтвердження даних розвідувального буріння, уточнення даних геологічної будови найскладніших ділянок родовища, відбору технологічних проб; найчастіше проходяться шурфи, неглибокі шахти, штольні.
       Для отримання максимальної інформації про будову родовищ та закономірностях розміщення корисних копалин при мінімальних витратах коштів розвідувальні виробки розміщують такою мережею, щоби вони пересікали всю потужність перспективної зони (горизонту, структури), а розвідувальні профілі (групи розвідувальних пересічень) були направлені переважно перпендикулярно (вхрест) простягання останніх. Щільність розвідувальної мережі регламентується відповідними інструкціями Державної комісії по запасах; вона залежить від складності геологічної будови родовищ і ступені достовірності підрахунку запасів (категорій запасів). По мірі переходу від пошуків до розвідки, у т. ч. експлуатаційної, щільність мережі розвідувальних виробок згущається. Для найпростіших у структурному відношенні родовищ кам’яного вугілля та залізних руд щільність розвідувальної мережі для достовірного підрахунку запасів достатня 500 х 500м, а на складних родовищах розвідувальна мережа потрібна в декілька десятків метрів. Обгрунтування розвідувальної мережі має велике значення: надмірне її згущення призводить до різкого подорожчання робіт, а необґрунтоване розрідження – до можливих помилок при підрахунках запасів і визначенні запасів родовищ, що може призвести до додаткових витрат при промисловому освоєнні родовищ.
       На всіх стадіях вивчення родовищ застосовуються геофізичні та геохімічні методи. Головне призначення геофізичних робіт – вияснення структури родовища шляхом уточнення та прослідження рудоконтролюючих та рудолокалізуючих геологічних утворень (літологічних контактів порід, тектонічних порушень, тощо), а також ув’язки розвідочних пересічень. Геохімічні методи використовуються для виконтурювання горизонтів, зон і блоків порід (з аномальним розподілом елементів-індікаторів), перспективних для пошуків перекритих родовищ корисних копалин.
       Обов’язковою складовою частиною геологорозвідувальних робіт на всіх стадіях є камеральна обробка матеріалів. За матеріалами первинної геологічної документації і випробувань складаються зведені розрізи та погоризонтні плани – основа підрахунку запасів корисних копалин. Ці ж дані використовуються для складання детальних геоструктурних карт, на базі яких будуються прогнозні карти, які є основою при складанні проектів подальших робіт.

„ Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини”.