Порядок розробки і обґрунтування показників і параметрів кондицій на мінеральну сировину для підрахування запасів і ресурсів твердих корисних копалин у надрах та визначення показників геолого-економічних оцінок родовищ, що подаються на державну експертизу й оцінку, встановлений „Положенням про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах”, затвердженим Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин 07.12.2005 № 300.

       Кондиції розробляються щодо кожного родовища або ділянки надр у процесі їх геолого-економічної оцінки з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них корисних компонентів. Оптимальні показники кондицій мають забезпечити комплексну геолого-економічну оцінку і найбільш вичерпне, раціональне та безпечне використання запасів родовищ корисних копалин.

       Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) кондицій розробляється на підставі технічного завдання замовника, у якому визначаються особливі умови загальної організації роботи майбутнього підприємства: джерела енерго- і водопостачання, вибір обладнання та об'єктів інфраструктури, способи транспортування, узгодження з органами державного нагляду і контролю технологічних рішень підвищеної екологічної небезпеки, форми власності на майно і товарну продукцію, джерела фінансування.

       Проектні рішення щодо технологічних схем з видобутку та переробки мінеральної сировини, організації та забезпечення виробничого процесу, що приймаються під час обґрунтування кондицій, мають відповідати сучасним технічним досягненням, перевіреним у промислових або напівпромислових умовах. Для родовищ корисних копалин місцевого значення, які розвідуються з метою розвитку бази діючих підприємств, ТЕО постійних кондицій може розглядатись у спрощеному варіанті, при якому:

• показники і параметри кондицій визначаються згідно з вимогами ДСТУ, ГСТУ, технічних умов замовника;
• економічне обґрунтування прийнятих кондицій виконується на основі аналізу техніко-економічних показників роботи підприємства-замовника за останні роки з коригуванням останніх на відхилення організаційно-технічних та гірничогеологічних умов об'єкта, що оцінюється.

1. Аналіз і узагальнення результатів геологічного, гідрогеологічного, гірничотехнічного, технологічного та іншого вивчення родовища й оцінка загальних запасів корисних копалин.
2. Виконання маркетингових досліджень щодо ємності ринків збуту товарної продукції, можливостей придбання гірничодобувного обладнання, рівня цін, податків, обов'язкових платежів, умов оплати праці, забезпеченості трудовими та енергетичними ресурсами, екологічних та соціальних умов виробництва.
3. Обґрунтування річної продуктивності гірничого підприємства, способу і систем розробки продуктивних покладів, розмірів очікуваних втрат і розубожування корисних копалин.
4. Обґрунтування оптимальної схеми комплексної переробки корисної копалини в товарну продукцію гірничого виробництва, її техніко-економіч-них показників.
5. Визначення переліку показників кондицій, що потрібні для оконтурювання, підрахунку та класифікації підрахованих запасів і ресурсів корисних копалин.
6. Визначення параметрів кондицій на підставі геологічного, гідрогеологічного, гірничотехнічного, технологічного та іншого обґрунтування, а для показників, що потребують варіантного обґрунтування параметрів, (бортовий вміст та ін.) виконання відповідних поваріантних підрахунків запасів і визначення техніко-економічних показників промислового освоєння родовища щодо кожного варіанта.
7. Визначення оптимального варіанта промислового освоєння родовища, відповідних цьому варіанту показників і параметрів кондицій.

1. Кондиціями для підрахунку запасів рудних родовищ чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, алмазів, фосфоритів, апатитів, бору, сірки, викопних солей, плавикового шпату, бариту, графіту, тальку, азбесту передбачаються такі основні показники кондицій:
   • мінімальний промисловий вміст корисного компонента (умовного компонента);
   • бортовий вміст корисного компонента або вміст декількох корисних компонентів, приведених до вмісту умовного компонента в крайовій пробі;
   • мінімальний вміст корисного компонента (умовного компонента) в крайовому перетині;
   • умови для виокремлення промислових (технологічних) типів або сортів корисної копалини і методи підрахування їх запасів;
   • коефіцієнти для приведення вмістів супутніх компонентів до вмісту умовного основного компонента в комплексних корисних копалинах;
   • максимально допустимий вміст шкідливих домішок в корисній копалині;
   • мінімальна потужність покладів корисних копалин (пластів, жил та ін.) або відповідний мінімальний метропроцент (метрограм);
   • максимально допустима потужність прошарків порід та некондиційних руд, які включаються в контур підрахунку запасів;
   • мінімальний коефіцієнт рудоносності (продуктивності) у підрахунковому блоці розвіданих запасів;
   • мінімальні запаси віддалених покладів корисних копалин;
   • максимально допустиме співвідношення потужностей розкривних порід і корисної копалини в крайовому і внутрішньому перетині;
   • межі підрахунку запасів.
2. Кондиціями для підрахунку запасів вугілля (горючих сланців) додатково до відзначених вище встановлюються такі показники:
   • мінімальна істинна потужність пластів вугілля (горючих сланців) у пластоперетині, що визначається як сума потужностей вугільних шарів, внутрішньопластових породних прошарків і вуглистих порід, що залягають безпосередньо в покрівлі або підошві пласта, що неминуче залучаються до видобутку;
   • мінімальна істинна потужність внутрішньопластових породних прошарків, що в зонах розщеплення розділяють пласт на об'єкти самостійної розробки;
   • максимальна зольність вугілля по пластоперетину з урахуванням засмічення породами внутрішньопластових, покривних та підошвених вуглистих прошарків, що неминуче залучаються до видобутку;
   • мінімальна довжина непорушеного виїмкового стовпа;
   • граничне співвідношення потужностей розкривних порід і корисної копалини.
3. Кондиціями для підрахунку запасів родовищ нерудних корисних копалин (карбонатні породи, магнезити, дуніти, кварцити, пісковики як флюсова сировина, глини керамічні, формувальні, вогнетривкі, піски формувальні, будівельні та скляні, камені облицювальні і будівельні, цементна сировина), а також запасів родовищ корисних копалин місцевого значення встановлюються такі основні показники:
   • граничні показники якості корисної копалини, що враховують вимоги чинних стандартів, технічних вимог, технічних завдань користувачів надр до якості товарної продукції або якісні показники мінеральної сировини, на якій проводились технологічні випробування й одержані позитивні результати;
   • мінімальний вихід товарної продукції;
   • мінімальна потужність покладу корисної копалини у крайовому перетині;
   • максимально допустима потужність прошарків вміщуючих порід і некондиційної корисної копалини, що включаються у контур підрахунку запасів;
   • умови оконтурення промислових (технологічних) типів або сортів корисних копалин і методи підрахунку їх запасів;
   • допустимий рівень активності природних радіонуклідів;
   • межі підрахунку запасів.
4. Кондиціями для підрахунку запасів родовищ корисних копалин, що розробляються методами підземного вилуговування або виплавляння, крім наведених вище, передбачаються такі показники:
   • максимально допустимий вміст карбонатів у корисний копалині;
   • максимальний вміст глиняно-алевритової фракції в продуктивному інтервалі, що включається до підрахунку запасів;
   • мінімальний коефіцієнт фільтрації у продуктивних відкладах.
5. Кондиції належить установлювати на підставі комплексного гірничо-геологічного, гірничотехнічного, технологічного та економічного обґрунтування.

• ефективність промислової розробки родовища визначається для всього циклу виробничої діяльності гірничодобувного підприємства - від моменту оцінки до ліквідації;
• моделювання грошових потоків здійснюється з урахуванням усіх пов'язаних з промисловою розробкою грошових надходжень, уключаючи інвестиції і всі витрати за роками виконання передбачених робіт з геологічного вивчення надр, розробки родовища та рекультивації навколишнього природного середовища;
• проведення розрахунків здійснюється на дату оцінки запасів корисних копалин із застосуванням процедури дисконтування майбутніх грошових потоків для приведення їх до умов сумірності в початковому періоді;
• для розрахунків показників ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства враховуються тільки майбутні (відносно дати оцінки) витрати і надходження. Проведення геолого-економічної оцінки може бути здійснено в стандартному і комерційному варіантах. Стандартний варіант є обов'язковим для всіх об'єктів оцінки, що подаються на державну експертизу. Розрахунки в ньому виконуються відповідно до визначених нормативними документами стандартних умов, у тому числі:
• норма дисконту, що застосовується для визначення вартості запасів і ресурсів, приймається рівною до поточної облікової ставки Національного банку України на момент проведення геолого-економічної оцінки;
• інвестиції у виконання проекту з розробки родовища і реалізації товарної продукції гірничого виробництва приймаються як такі, що здійснюються за рахунок власних коштів користувача надр без використання кредитного або акціонерного капіталу;
• видобуток корисних копалин і переробка їх у товарну продукцію передбачаються традиційними, освоєними у світі технологіями і системами розробки.

• використання наявних основних фондів для розробки родовища і зменшення за рахунок цього капітальних витрат;
• застосування більш високих споживчих цін для товарної продукції гірничого виробництва, у тому числі за рахунок кооперації з виробництвом продукції вищого технологічного рівня;
• застосування податкових пільг, субсидій, дотацій та інших видів підтримки гірничого виробництва;
• уведення новітніх високопродуктивних технологій видобутку і переробки корисних копалин, а також напрямів використання товарної продукції;
• застосування норми дисконту вищої або нижчої від облікової ставки Національного банку України.

• балансові запаси корисних копалин;
• річну продуктивність підприємства;
• ціну одиниці товарної продукції;
• надходження від реалізації товарної продукції;
• експлуатаційні витрати (у т.ч. амортизаційні відрахування);
• прибуток від виробничої (операційної) діяльності підприємства;
• капітальні вкладення;
• чистий грошовий потік;
• норму дисконту;
• чистий дисконтований грошовий потік;
• індекс прибутковості;
• внутрішню норму прибутковості;
• термін окупності капіталовкладень;
• рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства;
• дохід власника надр.

        *„Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах”.